Зупинюсь. В Новий рік не згадаю,
Не згадаю салютів, вогнів.
Посиджу в тишині, пошукаю:
Чого Бог в тому році учив.
❄️
Пригадаю минулі години.
Розділю з Богом радість на двох.
Зазирну на сердечні вітрини.
Із Христом поведу діалог.
❄️
Своє серце Йому лиш відкрию,
І нічого не буду таїть.
Привітаю Ісуса, як вмію,
Бо це Він Новий рік нам дарить!
❄️
Не шукатиму гучних компаній,
Не спішитиму там, де бенкет.
Облюбую простеньке зібрання.
А найкраще - із Богом дует!
❄️
В ніч оцю я не буду журитись.
І байдуже, що линуть літа.
Головне в руки Бога вручити
Усі дні, все своє майбуття.
❄️
Буду дякувать Богу за ласку,
За спасіння, за вічне життя.
...Як чудово з Тобою, мій Татку!
Хай навіки я буду Твоя.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Свидетельство : Свидетельство Павла Герасима из Молдавии - В. Навлинский Это происходило в бывшем СССР в недалёком прошлом, а именно во время правления М.С. Горбачёва и так называемой Перестройки, когда в Кремле провозгласили свободу религии. Но в Армии, по крайней мере, в отдельных частях, царил ужасный беспредел. Красный дракон, как бы предчувствуя близость своего конца, с особой свирепостью терзал верных исповедников Христовых.
На долю нашего дорогого брата Павла Герасима выпало суровое испытание. И только постоянная забота и чудесные вмешательства любящего Господа сохранилась жизнь этого бескомпромиссного воина Христова.
Это свидетельство сделано с магнитной записи, на которой запечатлён голос брата Павла, моей дочерью Ангелиной.